Остеопатія – шлях до здоров’я
«Остеопатія – шлях до здоров’я»
Стан здоров’я мешканців країни це питання державної ваги. Але хворіють українці часто, і «букет» різних хвороб з кожним роком зростає. Реформа медицини в країні хоч і почалася, проходить непросто, та й передбачає низку суттєвих витрат. Тим часом ми все більше й більше витрачаємо кошти на лікарів та ліки, іноді зневіряючись вилікуватися. При цьому далеко не всі знають, що сьогодні є медицина, яка може допомогти нації оздоровитися, починаючи з найменших дітей до людей похилого віку. Про це «Народній думці» розповідає засновник та керівник Центру остеопатичної медицини «Doctor Gran» лікар-остеопат Сергій ГРАНЕНКО.
Реформа, що почалася десятиліття тому
— Сергію Анатолійовичу, ми зараз переживаємо період медичної реформи. Ви — людина, яка в медицині була в різних іпостасях — 11 років пропрацювали в одеській міській лікарні ортопедом-травматологом, як би ви оцінили нинішні перетворення в медицині?
— Мені справді довелося працювати державній медицині ще у ХХ столітті. Оптимальною вона не була, але в її умовах кожна людина могла отримати кваліфіковану медичну допомогу за місцем проживання. Коли я працював ортопедом-травматологом, ми приймали людей із певних районів Одеси, але коли до нас зверталися з гострою травмою жителі інших районів чи міст, також нікому не відмовляли. Але із системи державної медицини я давно пішов. Для мене реформа розпочалася набагато раніше. І сталося це з тієї причини, що традиційна медицина не задовольняла мене з багатьох аспектів, зокрема слабке фінансування медицини позначалося на умовах праці, а також можливість навчатися і переймати закордонний досвід. Тому я вирішив піти на поклик свого серця і пішов у медицину, яка тоді вже мені була цікавою своєю мудрістю, високою ефективністю, а головне цілісним підходом до організму людини.
— На підставі чого ви робили висновки щодо ефективності обраного методу?
— На підставі фактів, з якими я стикався, працюючи ортопедом-травматологом. Наприклад, приходить пацієнт, який тривалий час болить коліно, але при цьому травми у нього не було. Різні фізпроцедури, призначені після обстеження, лікування протизапальними засобами або антибіотиками давали лише тимчасовий ефект, а хронічний біль залишався. В результаті я задумався: кістка нормальна, запалення немає, у чому причина? З позиції традиційної медицини на ці питання важко відповісти. Або взяти нагоду зі сколіозом пацієнта: яка причина його виникнення і кого реально вилікували фахівці класичної медицини, якщо сколіоз другого-третього ступеня? Пацієнтам лише пропонується терапія, спрямовану полегшення страждань.
— Це не лікування, а просто обмеження якихось навантажень…
— Так, це робота із симптомами, а не причиною недігів. Все це мене і підштовхнуло до пошуку методів, що дають відповіді на питання і з колінним суглобом, і зі сколіозами, болями в попереку, вегето-судинною дистонією, причина виникнення якої до кінця незрозуміла фахівцям класичної медицини та повноцінно допомогти пацієнтові не можуть. У результаті я знайшов науку, яка усуває білі плями в медичних знаннях — остеопатію, якою займаюся вже 20 років.
Зовсім інший підхід
— Які відкриття ви зробили під час пошуків?
— Я почав цікавитися влаштуванням людського тіла вже не з тих позицій, яким нас навчали у медінституті. Вивчав мануальну терапію, китайську медицину, познайомився з енергетикою тіла, з гідродинамікою, постурологією (від лат. Посту — поза. Це область людських знань, що займаються вивченням постави, механізмів підтримки вертикальної пози і рівноваги людського тіла, так званого прямостояння — ред.). Припустимо, чому людина стоїть, а не падає, адже площа опори стопи маленька, а зростання людини велике? Як зробити так, щоб він був оптимально збудований по вертикалі? Адже якщо ми стоятимемо як Пізанська вежа, то, швидше за все, коліно хворітиме саме з цієї причини, оскільки на одну з опор йде дуже велике навантаження, не властиве для цього колінного суглоба. Проблема не в ньому, а в тому, що йде неправильний перерозподіл навантаження в тілі, що говорить про те, що якісь структури не допрацьовують, а якісь переробляють, і там знос тканини.
— Це зовсім інший підхід до розуміння виникнення хвороб, який має спричинити формування іншої системи діагностики та лікування…
— Відкриваючи новий цілий пласт медицини, я познайомився ще й із краніальною остеопатією. Завдяки якій дізнався, що кістки черепа від народження до глибокої старості рухливі. Вони можуть зміщуватись і створювати натяг на рівні структур голови, нервів, що може призводити до різних проблем. Наприклад, у людини є проблема на рівні потиличної кістки, через це вона може хворіти поперек, або у жінки буде проблема з менструальним циклом. Виходить, що лікувати треба не гінекологію, а відновлювати рухливість потиличної кістки. Інакше доведеться лікувати поперек, гінекологію … все життя.
— Тобто ви хочете сказати, що в медичному інституті наша класична медицина дає далеко не всі знання про організм людини?
— Я сказав би медуніверситети — це перший клас, який треба пройти, адже він навчає азам устрою людського тіла, а ось як керувати цим організмом — це вже найвища філософія медицини. Цьому треба навчатись в інших закладах. Чому? Тому що в медінститутах вчать лікувати хвороби всіма наявними засобами, але не вчать відновлювати здоров’я.
— Відновлювати здоров’я — саме в цьому принципово інший підхід?
— Саме так, лікар — той суб’єкт, який знає, як знайти хворобу і як її, образно кажучи, знищити всім арсеналом знарядь, що є: фармація, хірургія, режим, тобто лікарів вчать лікувати хвороби. Іноді це виходить, іноді не виходить, і тоді хвороба перетворюється на хронічну форму, оскільки лікується не причина, а слідство. Остеопат шукає не хвороба, а шлях до здоров’я.
Шлях до здоров’я
— Це нова для нас філософія медицини. Що відбувається на практиці?
— Завдяки спеціальним методикам діагностики, які вивчаються лише в остеопатичних школах, — чотири роки очно-заочна школа для лікарів або 6 років очної остеопатичної школи за відсутності диплома лікаря. Вся діагностика та лікування відбувається за допомогою рук, які є основним лікувальним інструментом. Руки остеопату, що бачать, відчувають, думають, усвідомлюють.
— Але як дороге обладнання — а тут руки?
— Я розумію, що люди звикли до дорогих японських апаратів. Чутливі руки лікаря-остеопату – подібні до сучасної медичної апаратури. Хочу відзначити важливий момент — апаратура, яка є в арсеналі лікарів, безумовно дозволяє ставити діагноз, але, на жаль, вже на стадіях захворювання, що далеко зайшли. Мета ж остеопатії в тому, щоб знайти захворювання в самих зародкових станах – стан передхвороби. Наведу приклад. До мене на прийом у напрямку невролога прийшла мама з 9-місячною дитиною, у якої на рентгені був діагностований підвивих першого шийного хребця. Дитина дуже нервозна, тривожна, відстає по всіх параметрах у розвитку, у руховому та інтелектуальному плані. За логікою невролога, якщо вправити хребець, у дитини все нормалізується. Остеопатична філософія каже: «Лікуй локально через ціле». Коли ж я подивився малюка, побачив, що вправлення першого шийного хребця нічого не дасть, навіть якщо вправити через день-два буде знову підвивих – причина не там. При діагностиці виявилося сильне натяг лише на рівні мозкових оболонок у межлобном шві. І саме на це було спрямовано терапію, яка дала позитивний результат.
– Що відбувається у Вас на прийомі? Чого чекати на пацієнтів?
— Я, як і пацієнти, зацікавлений у результаті. І моє завдання в даному випадку не відрапортувати: «Хребець вправлений!», адже ефект від цього вправлення буде мінімальним. З цієї причини я роблю те, що вважаю за необхідне, пояснюючи повністю перебіг моїх думок, моїх гіпотез, пояснюючи пацієнтові, що ми збираємося робити і на який результат, ймовірно, маємо вийти.
— Хто ваші пацієнти, хто може розраховувати на вашу допомогу?
— До мене звертаються люди будь-якого віку. Так недавно мене запросили в один із пологових будинків подивитися в реанімації дводенної дитини. Вже в реанімаційному відділенні мене попросили подивитися на всіх діток, які були там. Недоношених дітей вагою по 800 г під апаратом штучної вентиляції легень (ШВЛ). Після огляду малюків було надано рекомендації реаніматологам, неонатологам щодо корекції стану дітей, і того, як я бачу перебування цієї дитини в пологовому будинку. Тому мої пацієнти – чоловічки з першого дня життя, а навіть краще сказати, починаючи з ембріонального періоду, коли я працюю з жінками протягом усього періоду вагітності. У тому числі і з внутрішньоутробними травмами плода, коригуючи і плід, і матір. У такому разі пологи протікають зовсім по-іншому. Тоді не треба буде використовувати якісь медичні, ручні методи пологової допомоги: кесарів розтин, вакуум, щипці … Часто від нашої своєчасної допомоги залежить здоров’я дитини і доля всієї родини.
— На жаль, зараз про остеопатію зараз у нас мало хто знає…
— Про неї знають, але не всі розуміють, на якому рівні працює остеопат. Більше знають про вправлення хребців. Насправді остеопат займається налагодженням всіх систем організму. Це свого роду інженерна робота, коли лікар-остеопат розуміє, як налагодити блоки функціонування роботи органів між собою, систем кістково-м’язової, ендокринної, гормональної, імунної, сенсорної систем, щоб усі вони були збалансовані. Повторюся, якщо класична медицина займається переважно лікуванням симптомів, то в остеопатії практикується цілісний підхід до організму. Незалежно від того, яка у пацієнта причина: коліно, поперек, око, ніс, матка, серце, шлунок, лікар повинен обстежити весь організм.
Перші в Україні
— Зараз ви лікар із величезним досвідом та стажем роботи. А коли ви вирішили зайнятися своєю справою та відкрити клініку, чи займався цим хтось ще?
— Майже 20 років тому далекого 1998 року, коли ми перші привезли остеопатію до країни, ми були єдиними. Тоді навіть такого слова ще ніхто не знав: ні медики, ні пацієнти. Але справа була цікава, там більше, що досвід я набував у всьому світі. Закінчив вищу остеопатичну школу у Санкт-Петербурзі, привіз остеопатію до Одеси, відкрив кабінет та почав працювати. Звичайно, спочатку я був, як біла ворона, багато хто не міг зрозуміти, що він робить і як це працює.
— А у вас були якісь переживання з цього приводу, чи раптом би справа не пішла?
— Сумнівів і хвилювань не було. Я настільки горів цим, що це бачили і пацієнти, і друзі, і родичі, відчував інтерес, з яким приходили до мене пацієнти. Ще більший інтерес виникав після того, коли без медикаментів і без болю (остеопатія абсолютно безболісний метод) ефективно лікував пацієнтів.
— Скажіть, наскільки визнано остеопатію в інших країнах?
— Я закінчив Російську вищу остеопатичну школу у Санкт-Петербурзі, де навчався чотири роки. Потім проходив численні стажування з різних аспектів остеопатії: педіатрія, спортивна остеопатія, лікування жіночих проблем та лікування новонароджених, ціла низка таких спеціальних напрямів остеопатії, які необхідно знати для того, щоб бути ефективним, універсальним доктором. Я стажувався багаторазово і в США, і в Швейцарії у клініках традиційної остеопатії, брав участь у Франції у педіатричних семінарах з лікування новонароджених дітей та дітей раннього періоду життя. Взагалі, я навчався у найкращих вчителів світу. Дуже пощастило – переймав досвід у американського лікаря Віолли Фрайман. Саме вона подарувала світові краніальну остеопатію. Вона прожила понад сто років. Віола була віруючою людиною, закоханою у спеціальність. Якось я запитав у неї: «Віоло, в чому твій секрет, ось тобі стільки років, а ти їздиш світом і читаєш лекції і навчаєш лікарів?» Вона відповіла: «Я вірю в Бога, люблю цю спеціальність і постійно лікуюсь у остеопатів».
— Це дуже яскравий приклад ефективності самої остеопатії. Особистість лікаря багато означає для пацієнта?
— У мене були добрі викладачі, які передали дух цій професії. Вони вклали мені в руки інструменти, завдяки яким вдається працювати і з Божою допомогою допомагати людям. Наше завдання створити умови в організмі пацієнта для того, щоб мудрість тіла запустила в тілі процеси самозцілення. Безумовно, необхідно багато робити та багато спілкуватися з пацієнтом. Я згадую, один батько на службі в церкві сказав: «Якщо ти не зміниш думку пацієнта, то ти не зможеш допомогти». Я думаю, що це дуже правильно було сказано, тому що більша частина проблем має якесь своє психологічне підґрунтя. Можливо, люди не так живуть, конфліктують, грішать, не на те націлені у своєму шляху, про це теж треба говорити, і це один із планів лікування. Ще Боткін говорив: «Якщо хворому після розмови з лікарем не стало легше, то це не лікар.» Тому пацієнти довіряють особистісним якостям лікаря. Дуже важливо бути всебічно розвиненою, тому що людина — це триєдина сутність: тіло, дух і душа. І у разі поломки, що сталася на рівні душі, якщо ти неправильно поговорив з пацієнтом і не зрозумів, що йому необхідно, то не зможеш допомогти жодними антибіотиками, фармопрепаратами, лікуванням через апарати та лабораторії.
— Яку кількість сеансів зазвичай Ви рекомендуєте?
— Моє завдання – допомогти пацієнту вже на першому сеансі або максимально зменшити болючі відчуття. Тому індивідуально підходжу до кожного пацієнта залежно від його проблем із максимумом уваги та професіоналізму.
Постійний розвиток остеопатії
— Що Ви сказали б своїм потенційним пацієнтам, чому варто до Вас звернутися?
– Ні. Щодо професійних питань, по-перше, я лікар, спеціаліст зі стажем. По-друге, я здобув фундаментальну освіту з остеопатії та є дипломованим остеопатом — M.D., D.O (M.D. — доктор медицини, D.O — доктор остеопатії).
— Ви багато їздили, чому ви тут залишилися, ви навчалися в Пітері, Америці та інших країнах вам пропонували роботу. Чому ви залишились в Одесі?
— Я люблю Одесу, це зрозуміло, звичайно, до того ж, я перший привіз остеопатію в Україну. Це як моя дитина, її хочеться правильно виховати, адже я знаю, як усе починалося, і я хочу, щоб у нас в Одесі була остеопатична школа європейського рівня і лікарі — справжні остеопати. Завдяки тому, що я об’їздив півсвіту, навчався у найкращих фахівців і найкращих професорів, мені дуже цікаво передавати отримані знання своїм студентам і пацієнтам.
— За 20 років, протягом яких ви займаєтеся остеопатією, який розвиток вона отримала в Україні?
— Коли я починав займатися цим, навіть знаючи, що я ортопед-травматолог, на мене і на моє заняття, мої колеги дивилися крізь пальці, всерйоз не приймали. Потім уже просто байдуже. Тепер лікарі направляють до мене пацієнтів, лікуються самі в мене та лікують своїх дітей.
— Як ви вважаєте, остеопатія буде додана до обов’язкового курсу медицини, чи це буде наступний етап?
— Не думаю, що сьогодні є сенс додавати остеопатію до навчання у медуніверситетах, таки завдання різні. Медуніверситет знайомить студента з влаштуванням людського тіла, з пропедевтикою, розповідає, як підійти до пацієнта, як його вислухати, лікувати, але більшість студентів орієнтована стати традиційними лікарями. На жаль, поки одиниці студентів дивляться на людський організм трохи ширше, і саме вони не змиряться з тим, щоб лікувати людей лише фармацією чи оперувати, є інша медицина — остеопатія, безмедикаментозна, що дає можливість оперувати без ножа.
— Звучить як фантастика.
— Нема чудес, є різні рівні пізнання. Це цілий пласт, що стоїть особняком і для того, щоб до нього увійти, краще звичайно бути лікарем, клініцистом, понюхати «порох» нічних чергувань, а потім доторкнутися до методу, який у десять разів швидше може допомогти пацієнтові, ніж та ж таблетка. Я так стверджую, але наголошую, що не протиставляю остеопатію та класичну медицину. Кожна має свої цілі та завдання. Класична медицина необхідна у разі гострих станів, коли триває жорстка битва між життям та смертю. Тоді, звісно, це буде лікарська галузь, хірургія, травматологія. Коли ж стоїть питання хронічного болю або гострого болю, не пов’язаного з загрозою життю, то чому б не піти до остеопату, і отримати без медикаментозну, безболісну ефективну допомогу. Це медицина 21 століття. До речі, в Росії офіційно визнано остеопатію як медичну спеціальність, більше того, у кожній поліклініці, у кожному пологовому будинку в штаті буде лікар-остеопат.
Справа за підготовкою фахівців
— Очевидно, Україна теж до цього прийде?
— У багатьох країнах Заходу остеопатія визнана офіційною галуззю медицини. Але кожен пацієнт має сам вибрати, до кого йти — одні довіряють лише пігулкам, крапельницям, інші обирають безмедикаментозні ефективні методи лікування. Тому лікарі-остеопати повинні мати фундаментальну освіту, і зараз у нашому Центрі Остеопатичної Медицини Doctor Gran триває підготовка створення школи для навчання спеціалістів. Сподіваюся, що в Одесі буде остеопатична школа європейського рівня. Я та мої колеги працюємо над створенням «Міжнародної школи Традиційної остеопатії», до якої ми намагатимемося залучити найкращих викладачів світу, вже є домовленість із остеопатами зі США та Європи. За цим напрямком майбутнє.
— Що б ви побажали українському народові?
— Хочеться побажати спокою. Знаєте, традиційна остеопатія, якою я служу, каже, що треба шукати позитивні сторони життя, акцентувати увагу на доброму. Так, в Україні життя непросте, штормить політика, економіка. Але якщо ми акцентуватимемо свою увагу на позитивних сторонах життя нашого суспільства, тоді негативні сторони самі вичерпаються, тому що більшість нашої уваги буде зосереджена на позитивних моментах.
Центр остеопатичної медицини «Doctor Gran» – перший в Одесі та Україні медичний центр, який почав застосовувати методи Остеопатії у лікуванні дітей та дорослих. У центрі проводиться навчання спеціалістів методик остеопатії за участю міжнародних викладачів.
АВТОР: РЕДАКЦІЯ “НАРОДНА ДУМКА” 28.03.2017
Олеся Озарінська
Записатися на консультацію можна за телефонами +38 (066) 951-05-55 або +38 (098) 017-32-71
Схожі статті
Остеопатія для студентів
Особлива категорія пацієнтів Центру остеопатичної медицини “Doctor Gran” – студенти. Під час навчального процесу і особливо під час сесій молоді люди стикаються з такими поширеними
Остеопатія – Медицина XXI століття
Сьогодні небагато лікарів і пацієнтів знають про науку, яка заслужила популярність у США та Європі, де її по праву називають медициною XXI століття. Це ОСТЕОПАТІЯ — мистецтво
Що таке остеопатична медицина
Остеопатія – сукупність лікувально-діагностичних методик, що використовуються для встановлення причин та усунення виявлених патобіомеханічних порушень шляхом мануального впливу на анатомічні структури черепа, хребта, крижів, м’язово-зв’язувального
Статті
- Остеопатичне лікування дітей із проблемами прикусу спільно з ортодонтом
- Чи потрібний остеопат у пологових будинках?
- Остеопатія – шлях до здоров’я
- Підготовка дитини до школи
- Остеопатія та лікування безпліддя
- Аденоїди: видаляти чи ні?
- Остеопатія – повернення божественної гармонії
- Запитання та відповіді про остеопатію
Публикації в соцмережах
Instagram остеопата
Instagram гомеопата
