1. До якої галузі медицини можна віднести остеопатію?

Остеопатія це самостійна наука, окрема галузь медицини. Усі методики діагностики та лікування базуються на чутливості пальців лікаря та глибоких знаннях анатомії, фізіології, біомеханіки, ембріології, клінічному підході.

Лікар-остеопат шукає не хворобу, а здоров’я (ресурс), допомагаючи відновленню рухливості в суглобах та органах, руху рідин в організмі, що призводить до гармонізації фізіологічних реакцій в організмі, запуску процесу самовідновлення.

Методи остеопатії безпечні та ефективні. Тканини та органи здорової людини мають певну форму, щільність, температуру, рухливість. У хворому тілі ці фізичні властивості інші. Саме ці, навіть незначні зміни, й уловлює остеопат, проводячи огляд. Це не екстрасенсорні, надприродні здібності, а пальпація, що постійно вдосконалюється.

Чи можна остеопатію зарахувати до альтернативної медицини?

Все частіше, крім традиційної, альтернативної медицини, ми звертаємося до лікарів, які застосовують сучасні або, навпаки, древні, але забуті колись і початківці відроджуватися, методи лікування. Одним із таких напрямків є остеопатія. Нещодавно (з початку 90-х років) остеопатія з’явилася на нашому просторі, і вже зайняла в ній міцне місце.

Чи правильно вважати остеопатію нетрадиційною, альтернативною медициною? Це не зовсім правильно. Цей напрямок медицини з’явився в Америці в 19 столітті і швидко набув популярності і в Європі. Остеопатія базується на традиційних (класичних) медичних дисциплінах, що вивчаються у медичних ВНЗ, а також спеціальних остеопатичних знаннях, що вивчаються у остеопатичних школах. Багато остепатичних методик отримали наукове обґрунтування і мають доказову базу. Сьогодні остеопатія широко використовується у багатьох державних медичних клініках Європи, Америки, Австралії. Остеопатія показує свою високу ефективність у лікуванні захворювань дітей та дорослих. Вона застосовується як у комплексному лікуванні класичною медициною, і самостійно. Остеопатичні методики мають потужну профілактичну спрямованість, діагностуючи хвороби ще на стадії перед хвороби, що дозволяє швидко виявити та усунути порушення в організмі. Загальноприйнята класична медицина в основному вузькоспеціалізована: кардіолог, уролог, гінеколог, окуліст.. …, що часто доводиться лікувати причину захворювання, а слідство. Наслідок можна лікувати все життя. Остеопатія враховує всі аспекти порушень в організмі, на всіх рівнях його організації (біомеханічному, нейрофізіологічному, психологічному тощо). Остеопат гармонізує порушення всіх цих рівнях, тоді запускається процес самовідновлення організму. У цьому сенсі цілісного підходу до організму в остеопатії. Остеопати не використовують у лікуванні медикаменти та хірургічні втручання. Остеопатія – це найтонша настройка тканин та фізіології організму пацієнта руками лікаря-остеопату. Остеопатія – лікарська медична спеціальність.

2. Чи визнана остеопатія офіційною медициною?

У багатьох країнах світу остеопатія визнана офіційною медициною – Великобританія, США, Канада, Австралія, низка європейських країн. Провідні медичні НДІ активно співпрацюють із остеопатами, що дозволяє об’єктивізувати роботу остеопату, поглибити доказовість науки. Сьогодні багато прогресивних лікарів класичної медицини активно вивчають остеопатію, що дозволяє їм бути високоефективними в їх роботі. У Росії її остеопатія офіційно як розділ медицини було визнано 2003 року.В Україні остеопатія нині не перебуває у низці офіційних дисциплін медицини, але це лише питання часу.

3. Де навчають остеопатії ?

Навчання остеопатії далеко не проста справа. Потрібні роки напруженого навчання та практики. До того ж, навчання далеко не дешеве і багатьом навчатися не по кишені. Багато хто йде в остеопатію, не багато хто стає остеопатами. Природний вибір дуже жорсткий. Лікарів-остеопатів готують у ліцензованих остеопатичних школах за європейською остеопатичною програмою. Якщо лікар класичної медицини захоче стати остеопатом, йому доведеться навчатися 4 роки за очно-заочною програмою із захистом дипломної роботи на рівні кандидатської дисертації. Для фахівців без медичної освіти – 5-6 років очного навчання в остеопатичній школі, де поряд з остеопатичними знаннями слухач освоює класичні медичні дисципліни – анатомія, фізіологія, неврологія, терапія, рентгенологія … Такі ліцензовані остеопатичні школи є в Європі, США.

Йдеться про здоров’я людини, тому вимоги для підготовки доктора-остеопату не менші, ніж для випускника мед.ВНЗ, адже випускник остеопатичної школи називає себе не просто остеопатом, а доктором остеопатії (Д.О.) і цьому високому званню треба відповідати.

Лікар, який побажав стати остеопатом, навіть якщо він прийшов з близьких областей, продовжує своє навчання: просто знань (навіть глибоких) в галузі анатомії та фізіології мало, потрібно навчитися відчувати руками найменші зміни в щільності та розташування органів і тканин, навіщо майбутньому остеопату роками необхідно напрацьовувати чутливість рук.

4. ЯК ОБРАТИ лікаря, якому можна довірити своє здоров’я? Критерії професіоналізму

Вибираючи лікаря, якому ми довіряємо своє дороге здоров’я, завжди хочеться бути впевненим, що перед нами професіонал, майстер своєї справи.

Є кілька моментів, що дозволяють визначити, хто перед нами.

Остеопат – це лікар. Він, окрім лікарського диплома, інтернатури повинен мати диплом повного навчання з остеопатії. Навчання триває близько 4 років і займає 3500 навчальних годин. Запитайте у лікаря, де він навчався, чи є цей навчальний заклад ліцензованим. Кожна остеопатична школа має список своїх випускників на своєму сайті, тому фахівець, який називає себе остеопатом, має бути в одному з регістрів остеопатів тієї країни, де він навчався. Відгуки пацієнтів. Бажано, щоб фахівця вам порекомендував хтось, кого ви особисто знаєте. Якщо таких немає – перегляньте незалежні сайти в інтернеті, форуми, рейтинги лікарів.

Практично кожен лікар остеопат, який отримав офіційний диплом, зареєстрований у регістрі остеопатів. У регістрі представлені також фахівці, які закінчили закордонні ліцензовані школи.

Головне, пам’ятайте, що остеопат – це офіційно визнаний і законно практикуючий лікар, який має всі дозвільні документи. Якщо Ви хочете бути впевнені в тому, що потрапили на прийом дійсно до такого фахівця – переконайтеся, що він занесений до членів остеопатичної асоціації або до одного з регістрів остеопатів.

Важливим є і народне визнання – черга з вдячних пацієнтів, рекомендації, численні приклади одужань. Адже справжній остеопат пізнається за результатами своєї роботи. Дуже важливий практичний досвід остеопат – чим більше стаж, тим більше досвідчений фахівець. Також вивчіть послужний список лікаря-остеопату – чи закінчив він медичний ВНЗ, яка спеціалізація, лікарем якої спеціальності працював, коли закінчив сертифіковану остеопатичну школу, як часто підвищує свою кваліфікацію на семінарах, конференціях, стажуваннях, у кого навчається, хто його наставники, наскільки відомі. Це все має значення у виборі для вас лікаря-остеопату.

Не вибирайте собі лікаря за принципом – де дешевше. Багато недоостеопатів ставлять не високі ціни на сеанси, що найчастіше лікування може бути в кращому разі неефективним, а іноді може й нашкодити. Лікар-остеопат, який витратив на свою освіту багато сил і коштів, не може і не повинен оцінюватися дешево. Сьогодні професія остеопат дуже популярна, тому цього мистецтва хочуть навчатися багато, у тому числі й особи без медичної освіти. Закінчивши лише кілька семінарів, називають себе остеопатами. Скажіть, ви хотіли б полікувати себе чи свою дитину у таких недофахівців? Адже головна заповідь лікаря – «Не нашкодь»!

І останнє, великою істиною є те, що не потрібно абсолютно сліпо довіряти інтернет форумам, сайтам і просто інтернет рекламі. Довіряйте своє здоров’я лише професіоналам!

5. У чому відмінності мануальної терапії та остеопатії ?

Головною відмінністю остеопатії від мануальної терапії та інших мануальних напрямів медицини є комплексний, цілісний підхід до встановлення істинної причини захворювання.

Єдина схожість фахівця мануальної терапії та остеопату – це робота з тілом руками. Коли ви приходите на прийом до фахівця мануальної терапії, майже одразу він починає працювати з вашим проблемним місцем – спиною, суглобами, шиєю працюючи механічно. Це не найприємніше та ефективне лікування. Остеопат під час прийому докладно опитує пацієнта, а потім довго прослуховує, промацує та вивчає тканини всього організму, щоб знайти причину недуги. Остеопат вивчає всі можливі причинно-наслідкові зв’язки, що призвели до захворювання. Тільки знайшовши справжню причину захворювання, яка може бути далеко від проблемної зони, лікар усуває її м’якими безболісними техніками, лише тоді біль та недуга з часом йдуть.

Різниця у підготовці фахівців – навчання мануальної терапії триває 4 місяці. Для отримання диплома остеопату потрібно у 12 разів більше часу – 4 роки.

Крім того, остеопат має різні техніки, включаючи сам підхід до проблеми. Це найкраще помітно на прийомі. Мануальний терапевт досить швидко переходить до “вправлення кісточок” і кількість сеансів для вирішення проблеми може обчислюватися в десятках – 10-15-20 сеансів, щоб, наприклад, позбавити болю в спині. Остеопат справляється зазвичай за кілька сеансів і до кожного пацієнта індивідуальний підхід.

Періодичність між сеансами остеопату може становити від тижня до місяця. За цей період організм повинен почати відновлюватися, і йому не потрібні додаткові втручання. Тоді як інші фахівці призначають відразу курс кількох процедур. Це відбивається і на гаманці пацієнта – 10-15-20 сеансів щодня або кілька разів на місяць у лікаря-остеопату?

Крім того остеопат займається і профілактичним лікуванням, щоб проблема не повернулася і пацієнт міг уникнути інших проблем зі здоров’ям у майбутньому.