За даними статистики, 90% дітей народжується з різним ступенем серйозності післяпологових травм. Однак не завжди ці порушення видно при народженні і навіть у перші роки, але вони можуть позначитися на всьому подальшому житті дитини. Проходячи через родові шляхи, дитина «пише свою долю». Тому від того, наскільки комфортно протікає вагітність, пологи та своєчасно буде розпізнано родову травму, залежить майбутнє дитини та сім’ї. Післяпологові травми – це «міна уповільненої дії». Протікаючи безсимптомно, ці порушення можуть виявитися у старшому віці. На жаль, найефективніший час для їх лікування втрачено. Згодом, швидше за все, доведеться говорити лише про часткову реабілітацію.

Енцефалопатії, гіперзбудливість, підвищення внутрішньочерепного тиску, алергії – ось ті перші «кроки», з якими дитина входить у життя. З віком наслідки цих травм, якщо їх не вилікувати, перетворюються на серйозні проблеми, виявляючись особливо яскраво, коли дитина йде до школи. Безумовно, лише здорові діти можуть упоратися з розумовими та психічними навантаженнями. В інших нерідко з’являються головні болі, стомлюваність, знижується навченість (нездатність концентрувати увагу, порушення письма та мови). Практично у всіх дітей порушено поставу (сколіоз, сутулість), неправильний прикус зубів, проблеми зі зором та стопами.

Особливості поведінки, труднощі у навчанні при збереженому інтелекті здебільшого стали відносити до дефектів виховання, а корекцію цих розладів – до прерогативи психологів. Це призвело до різкого збільшення кількості «нездібних» дітей, дітей із «важким характером». Насправді у більшості цих дітей – медичні проблеми. Це результат нерозпізнаної або недолікованої післяпологової травми ЦНС і хребта. Тому вони потребують лікування та тривалого (до 16-17 років) спостереження лікарів.

Якщо батьки не виявляли занепокоєння, то згодом неврологічні симптоми цих дітей згасають, а вегетативні розлади з боку внутрішніх органів посилюються (вегето-судинна дистонія, дискінезія жовчовивідних шляхів, астматичний бронхіт, енурез, проблеми зі зором). Вони приходять на прийом з великою кількістю медичних висновків. Однак знайти переконливі докази в наявності якогось конкретного захворювання та призначити специфічне лікування не завжди можливо.

Коли наводять дитину у віці 7 років з проблемою, що тільки-но спливла, за словами батьків – насправді цій проблемі вже 7 років. Вона протікала непоміченою і настільки вкоренилася в організмі дитини (у структурах голови, хребті, стопах, внутрішніх органах), що вже в 7 років не так просто зламати хибний стереотип і створити здоровий. Надія на те, що дитина «переросте», часто оманлива, втрачається дорогоцінний та найефективніший час для лікування. З віком це зробити ще складніше. «Куди молоде деревце нахилиться, туди воно й зростатиме», – говорив понад сто років тому засновник остеопатії доктор Е.Т.Стілл.

Вам просто рекомендують одягнути дитині окуляри, іншій для виправлення прикусу зубів – поставити брекет, третьому з патологією хребта – носити коректор постави, з плоскостопістю – ортопедичні устілки, тобто. систему «милиць», або підпір. Це передбачає компенсацію частково втрачених функцій організму. Однак практика показала, що не завжди цими засобами можна досягти бажаного результату. Особливо, коли вирішується проблема ізольовано, без цілісного сприйняття організму. Насправді всі ці порушення – наслідок післяпологової травми. Це ланки одного патологічного ланцюжка, який тягнеться від стоп до черепа. Не буває порушення прикусу без порушення постави та порушення рухливості кісток черепа; зір залежить від функцій хребта, структур черепа та внутрішніх органів тощо. Організм – єдине ціле. Незалежно від того, з якою проблемою звернувся пацієнт, важливо глобально оцінити організм, відзначити всі ланки цього ланцюжка.

Зверніть увагу на позу Вашої дитини при стоянні, нахил її голови, прикус зубів, форму черепа, висоту стояння очей, ключиць, лопаток, здухвинних кісток, під’ягодичних складок, склепіння стоп. Якщо Вас щось насторожило, прийміть до відома – на всі знайдені порушення необхідно впливати одночасно, інакше лікування буде малоефективним або через деякий час призведе до рецидиву. Тому лікування у ортодонту доцільно поєднувати з корекцією хребта, стоп, рухливості кісток черепа. Лікування сколіозу поєднувати з корекцією кісток черепа, внутрішніх органів, стоп. Це стосується практично будь-якого захворювання.

“Усі ми – родом з дитинства”, – сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Проблеми дорослих – це вчасно не розпізнані чи недолічені хвороби дитячого віку. Тому дуже важливо якомога раніше розпочати лікування, усунути причину хвороби. Інакше доведеться лікувати слідство, можливо, все життя. Екологічна обстановка, що погіршується, алергізація організму від прийому медикаментів, зростання ускладнень внаслідок низької ефективності традиційної медикаментозної терапії у цих дітей говорить про доцільність використання альтернативного лікування.

Цим методом є ОСТЕОПАТІЯ – діагностика та відновлення мікрорухомості тканин організму. Досвід застосування у багатьох західних країнах (США, Великобританія, Франція, Данія, Австралія) довів її високу ефективність у лікуванні дітей із травмами. Остеопатія унікальна тим, що всі ці порушення дозволяє визначити в ранньому дитячому віці, коли меддослідження, такі як рентген, комп’ютерна томографія, УЗД ще не показують наявності патології. Більше того, обстеживши дитину, остеопат може прогнозувати розвиток цілого ряду порушень, які виявляють себе у старшому віці, якщо не буде вчасно розпочато остеопатичне лікування. Мова йде про сколіоз, плоскостопість, порушення прикусу зубів, короткозорості, хронічних захворювань ЛОР-органів, нирок, печінки, …