" Мы учимся и учим для того,
чтобы помогать страждущим "

Э. Т. Стилл, основатель остеопатии

Історія: остеопатія вчора та сьогодні

Ендрю Тейлор Стіл – лікар, який практикував на кордоні штатів Канзас та Міссурі. Крім занять медициною він фермерував, воював під час Громадянської війни за федералів, служив протягом деякого часу у законодавчих зборах Вільного штату Канзас. У 1864 р. у США вибухнула епідемія менінгіту, яка забрала життя його дружини та трьох дітей.

У своїй автобіографії доктор Стіл пише: «Це трапилося навесні 1864 р. Ще були добре чути віддалені гуркіти війни, що відступає, коли вибухнула епідемія. Війна виявилася набагато милосерднішою до мене порівняно з цим ворогом. Війна не торкнулася моєї родини; але, коли чорні крила спинального менінгіту накрили нашу країну, хвороба обрала жертвою моїх коханих». Ні священики, ні лікарі, попри всі їхні старання, змогли врятувати членів його сім’ї. Лікар Стіл був зламаний і втрачений, втративши віру в сучасну йому медицину.

Трагедія стала відправною точкою пошуку іншого розуміння здоров’я. У 1897 р. у щоденниках Стілл напише: «Хто відкрив Остеопатію? Двадцять чотири роки тому на 22-й день червня о 10 годині мені з’явився промінь світла на горизонті істини».

Після 10 років досліджень у 1874 році Стіл “злетів прапор остеопатії”. Він не уточнював тоді, що це, власне, означало. Однак за цим були спроби представити свої відкриття в Університеті Бейкер – навчальному закладі, який він допоміг створити. Слухати його відмовились.

Власне термін “остеопатія” було запропоновано Стіллом у 1889 році. Розповідають, що коли його звинуватили у відсутності такого слова у словнику, Стілл відпарував: “Ну й що? Введемо у словник!”. Це слово стало для Стілла та його послідовників символом реформи у медицині.

Ендрю Тейлор Стіл висунув постулат: “структура керує функцією, функція визначає структуру”. Остеопатія мала справу з природною структурою тіла, була спрямована на її нормальне та відновне функціонування та не завдавала їй жодної шкоди; прямо протилежне спостерігалося в ті часи з широко прийнятими на озброєння проносними блювотними засобами, кровопусканнями та ліками, що викликають ефект залежності. Його маленька клініка швидко завойовувала популярність, і іноді на аркуші очікування було понад тисячу людей. Минуло ще 18 років, і доктор Стіл заснував у 1892 р. першу школу – Американську школу остеопатії в Кірксвіллі, штат Міссурі. У першому наборі був 21 студент, включаючи двох синів самого Стілла. А в січні 1897 року школа займала вже чотири будівлі, де 14 професорів навчали 280 студентів із 24 штатів Америки та двох канадських провінцій.

У цьому ж році для сприяння просуванню остеопатії була створена Американська остеопатична асоціація. Учні Стілла, здобувши освіту, відкривали власні школи. В Америці безперервно і швидко зростала кількість остеопатичних шкіл. У 1898 році, понад сто років тому, було створено асоціацію остеопатичних коледжів для створення стандартів остеопатичного навчання, яка стала працювати в тісному зв’язку з Американською остеопатичною асоціацією. У 1903 році почала працювати рада штату Міссурі, перший сертифікат з остеопатії був виданий Ендрю Тейлору Стіллу.

У 1918 році Джон-Мартін Літтлджон (1865-1947), D.O., учень Стілла, створив в Англії першу європейську остеопатичну школу.

У 1939 році учень доктора Стілла, Вільям Гарнер Сатерленд (1873-1954) доповів на суспільстві нейрохірургів концепцію краніальної черепної остеопатії, в основі якої закладено вчення про первинний дихальний механізм (ПДМ), вроджений власний ритм тканин, і вроджений власний ритм тканин, і вроджений власний ритм тканин.

Сатерленд – основоположник краніального спрямування остеопатії. Ще в студентські роки його зацікавили скошені поверхні великих крил основної кістки і лускатих частин скроневої кісток: «…подібно до сліпучого спалаху світла промайнула думка – кістки скошені, як зябра у риби, і нагадують механізм дихання».

Протягом 30 років Сатерленд вивчав кістки черепа і навіть намагався довести хибність своєї ідеї. Заключним етапом тривалих досліджень було успішне застосування Сатерленд теорії з краніальної діагностики та лікування на пацієнтах. У 1946 році було засновано Американську асоціацію краніальної остеопатії.

У 60-х роках було створено першу остеопатичну школу у Франції. Нині численні школи остеопатичної медицини існують у США, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Бельгії, Росії, Латвії, Канаді, Новій Зеландії, Аргентині.

Більш ніж за століття ця методика розвивалася і перетворилася на один із напрямків офіційної медицини, включеної на Заході в практику багатьох лікувальних закладів. Більшість сучасних американців, нарівні з персональним психоаналітиком вважають за краще мати власний остеопат. До нього йдуть із найменшими симптомами нездужань: м’язовими болями, отриманими в тренажерному залі, нервовими розладами, спричиненими стресами, і навіть гастритами – наслідком знаменитої «fast food».

У США остеопатію можуть практикувати лише спеціалісти з медичною освітою. У європейських країнах Нової Зеландії «мануальники» закінчують спеціальні остеопатичні коледжі.

схожі статті

Остеопатія для
granwp

Остеопатія для мам

Центр остеопатичної медицини “Doctor Gran” пропонує безмедикаментозну, ефективну та абсолютно безпечну для годуючої матері та її дитини допомогу в післяпологовий період. Остеопатична діагностика та лікування

Статьи
granwp

Как лечит остеопат

Глубокие знания анатомии и физиологии позволяют остеопату понять причину боли…

doctor-concept-illustration_114360-1269

Записаться на прием

Записаться на прием