Історія: остеопатія вчора та сьогодні
- Остеопатія виникла у США понад сто років тому. Основоположником остеопатії є доктор Ендрю Тейлор Стіл (1828-1917гг), який, будучи незадоволеним сучасними йому ортодоксальними способами лікування, в 1874 розробив концепцію остеопатії, взявши найкраще з єгипетської та грецької медицини епох.

Ендрю Тейлор Стіл – лікар, який практикував на кордоні штатів Канзас та Міссурі. Крім занять медициною він фермерував, воював під час Громадянської війни за федералів, служив протягом деякого часу у законодавчих зборах Вільного штату Канзас. У 1864 р. у США вибухнула епідемія менінгіту, яка забрала життя його дружини та трьох дітей.
У своїй автобіографії доктор Стіл пише: «Це трапилося навесні 1864 р. Ще були добре чути віддалені гуркіти війни, що відступає, коли вибухнула епідемія. Війна виявилася набагато милосерднішою до мене порівняно з цим ворогом. Війна не торкнулася моєї родини; але, коли чорні крила спинального менінгіту накрили нашу країну, хвороба обрала жертвою моїх коханих». Ні священики, ні лікарі, попри всі їхні старання, змогли врятувати членів його сім’ї. Лікар Стіл був зламаний і втрачений, втративши віру в сучасну йому медицину.
Трагедія стала відправною точкою пошуку іншого розуміння здоров’я. У 1897 р. у щоденниках Стілл напише: «Хто відкрив Остеопатію? Двадцять чотири роки тому на 22-й день червня о 10 годині мені з’явився промінь світла на горизонті істини».
Після 10 років досліджень у 1874 році Стіл “злетів прапор остеопатії”. Він не уточнював тоді, що це, власне, означало. Однак за цим були спроби представити свої відкриття в Університеті Бейкер – навчальному закладі, який він допоміг створити. Слухати його відмовились.
Власне термін “остеопатія” було запропоновано Стіллом у 1889 році. Розповідають, що коли його звинуватили у відсутності такого слова у словнику, Стілл відпарував: “Ну й що? Введемо у словник!”. Це слово стало для Стілла та його послідовників символом реформи у медицині.
Ендрю Тейлор Стіл висунув постулат: “структура керує функцією, функція визначає структуру”. Остеопатія мала справу з природною структурою тіла, була спрямована на її нормальне та відновне функціонування та не завдавала їй жодної шкоди; прямо протилежне спостерігалося в ті часи з широко прийнятими на озброєння проносними блювотними засобами, кровопусканнями та ліками, що викликають ефект залежності. Його маленька клініка швидко завойовувала популярність, і іноді на аркуші очікування було понад тисячу людей. Минуло ще 18 років, і доктор Стіл заснував у 1892 р. першу школу – Американську школу остеопатії в Кірксвіллі, штат Міссурі. У першому наборі був 21 студент, включаючи двох синів самого Стілла. А в січні 1897 року школа займала вже чотири будівлі, де 14 професорів навчали 280 студентів із 24 штатів Америки та двох канадських провінцій.
У цьому ж році для сприяння просуванню остеопатії була створена Американська остеопатична асоціація. Учні Стілла, здобувши освіту, відкривали власні школи. В Америці безперервно і швидко зростала кількість остеопатичних шкіл. У 1898 році, понад сто років тому, було створено асоціацію остеопатичних коледжів для створення стандартів остеопатичного навчання, яка стала працювати в тісному зв’язку з Американською остеопатичною асоціацією. У 1903 році почала працювати рада штату Міссурі, перший сертифікат з остеопатії був виданий Ендрю Тейлору Стіллу.

У 1918 році Джон-Мартін Літтлджон (1865-1947), D.O., учень Стілла, створив в Англії першу європейську остеопатичну школу.
У 1939 році учень доктора Стілла, Вільям Гарнер Сатерленд (1873-1954) доповів на суспільстві нейрохірургів концепцію краніальної черепної остеопатії, в основі якої закладено вчення про первинний дихальний механізм (ПДМ), вроджений власний ритм тканин, і вроджений власний ритм тканин, і вроджений власний ритм тканин.
Сатерленд – основоположник краніального спрямування остеопатії. Ще в студентські роки його зацікавили скошені поверхні великих крил основної кістки і лускатих частин скроневої кісток: «…подібно до сліпучого спалаху світла промайнула думка – кістки скошені, як зябра у риби, і нагадують механізм дихання».
Протягом 30 років Сатерленд вивчав кістки черепа і навіть намагався довести хибність своєї ідеї. Заключним етапом тривалих досліджень було успішне застосування Сатерленд теорії з краніальної діагностики та лікування на пацієнтах. У 1946 році було засновано Американську асоціацію краніальної остеопатії.
У 60-х роках було створено першу остеопатичну школу у Франції. Нині численні школи остеопатичної медицини існують у США, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Бельгії, Росії, Латвії, Канаді, Новій Зеландії, Аргентині.
Більш ніж за століття ця методика розвивалася і перетворилася на один із напрямків офіційної медицини, включеної на Заході в практику багатьох лікувальних закладів. Більшість сучасних американців, нарівні з персональним психоаналітиком вважають за краще мати власний остеопат. До нього йдуть із найменшими симптомами нездужань: м’язовими болями, отриманими в тренажерному залі, нервовими розладами, спричиненими стресами, і навіть гастритами – наслідком знаменитої «fast food».
У США остеопатію можуть практикувати лише спеціалісти з медичною освітою. У європейських країнах Нової Зеландії «мануальники» закінчують спеціальні остеопатичні коледжі.

схожі статті

Главный инструмент – руки
Руки врача – главный инструмент верной диагностики и мягкого…

Остеопатія для мам
Центр остеопатичної медицини “Doctor Gran” пропонує безмедикаментозну, ефективну та абсолютно безпечну для годуючої матері та її дитини допомогу в післяпологовий період. Остеопатична діагностика та лікування

Как лечит остеопат
Глубокие знания анатомии и физиологии позволяют остеопату понять причину боли…
остеопатія